26 квітня – 37 років від аварії

на Чорнобильській атомній електростанції.

29 січня - ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ГЕРОЇВ КРУТ

29 січня в Україні відзначають річницю бою під Крутами, який для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність, прикладом для сучасних захисників України, як успішно боротися проти численного ворога.

Тоді, українські вояки й добровольці зупинили на кілька днів наступ більшовиків на Київ. У той час в Бересті тривали переговори між Українською Народною Республікою та країнами Четверного союзу щодо мирного договору. 9 лютого 1918 року його підписали. Цей документ визнав незалежність Української Народної Республіки і став підставою для надання військової допомоги Україні у відбитті російської агресії. 

Тематичний огляд для учнів 5-9 класів до дня па'мяті Героїв Крут

Віртуальна тематична виставка до річниці  пам'яті Героїв Крут

22 січня - День Соборності та Свободи України

Бібліотечний урок для учнів 1-9 класів .

Історичний урок Єднання до 22.01 

Київ не віддам на переділ,

Із пісень не вихлюпну Дунаю,

Бо я душу не ділю навпіл

І чужих небес не прихиляю…

В. Василашко

Початки ідеї соборності

Ідея соборності бере свій початок від об'єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві, а її філософське коріння сягає часів Візантії. Протягом віків її практичним втіленням займались українські гетьмани Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик. У ХVIIІ— початку ХХ ст., коли українські землі були поділені між сусідніми державами: Польщею, Московією, Румунією, Австро-Угорщиною, ця ідея знайшла своє відображення у працях кращих вітчизняних мислителів, оскільки для боротьби за свої національні інтереси Україні була вкрай важливою територіальна єдність.

Проголошення злуки

Проголошення злуки було назначено на 12:00 годину 22 січня 1919 року, тобто першу річницю проголошення четвертого універсалу про повну незалежність України.22 січнябуло проголошено всенародним і державним святом. День видався погідний та гарний, з легким морозом. Київ був прикрашений національними синьо-жовтими прапорами, гербами. О 9:00 годині ранку в усіх церквах відправляли богослужіння.Головні торжества проголошення злуки проходили на Софійській площі. При вході з вулиці Володимирської на Софійську площу було зведено тріумфальну арку, прикрашену старовинними гербами. Рівно о 12:00 годині розпочалася урочиста церемонія проголошення Акта злуки. На масовому вічі посол Західноукраїнської Народної Республіки Л. цегельський передав грамоту Національної Ради «Про об'єднання Західноукраїнської Народної Республіки з Великою Східною Україною» голові Директорії В. Винниченку.

Член Директорії Ф. Швець урочисто зачитав Універсал Директорії:«…Віднині во єдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України— Галичина, Буковина, Закарпаття і Наддніпрянська Україна. Здійснилися віковічні мрії, для яких жили і за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна республіка. Віднині український народ увільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об'єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної, незалежної української держави, на добро і щастя українського народу.»Після урочистого проголошення злуки на Софійській площі відбувся молебень, а потім— військовий парад під керівництвом полковника Івана Чмоли. Приймав парад полковник Євген Коновалець.22 січня 1919р. у Києві на Софійській площі відбулися урочисті збори, на яких був проголошений Акт Злуки (об'єднання) українських земель, засвідчений Універсалом про об'єднання УНР і ЗУНР в єдину Велику Україну. Ним стверджувалось об'єднання двох тодішніх держав, що постали на уламках Російської і Австро-Угорської імперій в єдину соборну Українську державу, яка відтоді ставала гарантом загальнонаціональних інтересів українців. Століттями розірваний український народ визволився з неволі і возз'єднався на своїй землі в єдиній Українській державі.

Акт Злуки був глибоко детермінований історично і спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної консолідації, свідченням їх самоідентифікації, становлення політичної нації. Вперше за 600 років він став реальним кроком до об'єднання українських земель, що вплинув на подальші національно-політичні процеси в Україні.Наступного дня, 23 січня, розпочався Трудовий конгрес України, який мав виконувати функцію всеукраїнського парламенту. Акт злуки було затверджено вищим законодавчим органом України. На основі цих рішень Західноукраїнська Народна Республіка перейменовувалась у Західну область УНР (ЗО УНР). Єдиним державним гербом став тризуб замість раніше затвердженого для ЗУНР золотого лева на голубому полотні. У той же час злиття урядів, армій, законодавчих органів УНР та ЗУНР відклалося до скликання Установчих Зборів об'єднаної України, як це й передбачалося ухвалою Української Національної Ради від 3 січня.

з о8. 01 24.  – 19 01. 24 року

Декада українських народних традицій та звичаїв.

ТРАДИЦІЇ ТА ЗВИЧАЇ — СКАРБ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Велике значення для утвердження національної самосвідомості українців мали народні звичаї, обряди, традиції святкування, які були невід’ємною частиною повсякденного життя і стали засобом збереження української  ідентичності. Вони відображають не тільки етнічну своєрідність, але й естетику, моральні цінності, ментальність, історію. Звичаї українського народу пов’язані з традиційним світоглядом, який складався протягом багатьох століть і зберіг ознаки дохристиянських вірувань. Зі зміною умов життя змінювалися й традиції святкування, відбувалася постійна трансфо9*рмація обрядових дійств, деякі їхні елементи зникали, замінювалися іншими, але основний зміст та сакральний сенс збігалися.

24 лютого - Війна, що змінила кожного

24 лютого 2022 року назавжди розділило життя українців на до та після. О п'ятій ранку російські війська здійснили масовану повітряну атаку по всій території України та почали повномасштабний воєнний наступ. За вісім років терору Донбасу та окупації Криму людоїдський апетит країни агресора зріс.

Армія РФ завдає підступні удари по цивільним об'єктам, медзакладам та школам, знищує вщент українські міста, обстрілює «зелені» евакуаційні коридори, регулярно нехтує нормами Женевської конвенції 1949 року про захист цивільного населення під час війни та скоює воєнні злочини, цинічно вбиваючи українців. За даними ООН, на кінець березня 60% українських дітей були змушені покинути свої рідні домівки через воєнні дії російської сторони.

Розраховуючи на швидку перемогу «взатридні», війська загарбників наштовхнулися на потужний супротив українців, які завзято боронять свою землю, волю та незалежність попри те, що звичне життя руйнується на очах.

Сьогодні українці об'єднані як ніколи — голими руками зупиняють танки та БТРи, виходять на мітинги в окупованих містах, бо покірно мовчати не вміють. Кожен українець на своєму фронті самовіддано воює за свою країну як волонтер, журналіст, хакер, кухар, водій, митець тощо. Війна стерла усі хиткі насадженні конструкти, що вносили роз'єднання, усвідомлення української ідентичності невідворотно викристалізовується в кожному громадянині України.

Олександр Ірванець

З міста, що ракетами розтрощене,

До усього світу прокричу:

Цього року у Неділю Прощену

Я, здається, не усіх прощу!



Світе-світе, гарно ж ти нас кинув!

Та у пеклі цих страждань-терпінь

Все ж стоїть золотоверхий Київ,

Буча, і Гостомель, і Ірпінь.



Ми усе здолаємо і вистоїм!

Потім ще і рештки приберем

Тих усіх, котрі були тут прислані

Вузькооким лисим упирем.



З вами й я і вистою, й вцілію,

Як у землю рідну міцно впрусь.

Я ніколи не прощу Росію.

...Чом відводиш очі, Білорусь?

21 лютого - Міжнародний день рідної мови

_{15 лютого -  ДЕНЬ ПАМ`ЯТІ ВОЇНІВ - ІНТЕРНАЦІОНАЛІСТІВ}

Виведення радянських військ з Афганістану почалося 15 травня 1988 року, відповідно до укладених в квітні 1988 року Женевських угод про політичне врегулювання становища навколо ДРА. Радянський Союз зобов'язався вивести свій контингент в дев'ятимісячний термін, тобто до 15 лютого наступного року.

За повідомленнями, в перші три місяці Афганістан покинули 50 183 військовослужбовців. Ще 50 100 осіб повернулися в СРСР у період з 15 серпня 1988 по 15 лютого 1989 року.

Операція з виведення військ постійно піддавалася атакам з боку моджахедів. За інформацією газети «Вашингтон пост», всього в цей період було вбито 523 радянських солдата.

15 лютого 1989 року генерал-лейтенант Борис Громов, згідно з офіційною версією, став останнім радянським військовослужбовцем, який переступив по Мосту Дружби кордон двох країн. Насправді на території Афганістану залишалися як радянські військовослужбовці, що потрапили в полон до афганських моджахедів, так і підрозділи прикордонників, що прикривали виведення військ та повернулися на територію СРСР лише в другій половині дня 15 лютого. Прикордонні війська КДБ СРСР виконували завдання з охорони радянсько-афганського кордону окремими підрозділами на території Афганістану до квітня 1989 року.

9 січня - День пам'яті Героїв Крут

22 січня - День Соборності та Свободи України

Щороку 22 січня українці святкують День Соборності – свято, що є потужним символом єдності всіх громадян України й неподільності її земель. Тож пропонуємо зануритися в історію та дізнатися цікаві факти про Акт Злуки – історичну подію, яка заклала основу для свята Соборності. Більше ста років тому, 22 січня 1919 року, у Києві на Софіївській площі відбувся Акт Злуки двох держав українського народу – Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Вони виникли після Першої світової війни на руїнах Російської й Австро-Угорської імперій і були змушені постійно боротися за свою незалежність, захищаючись від росіян (більшовиків та білогвардійців) з одного боку, та поляків і румунів – з іншого.

Під час цієї боротьби двома частинами українського народу було вирішено об'єднатися в одну неподільну соборну Україну, аби рішуче дати відсіч ворогам та здійснити те, про що мріяли багато поколінь галичан та наддніпрянців – згуртувати всіх українців в одній державі, під єдиним синьо-жовтим прапором.

Під час проголошення універсалу про об'єднання двох держав із боку УНР був присутній склад Директорії – її очільник Володимир Винниченко, головний отаман Симон Петлюра, політики Федір Швець та Панас Андрієвський. З боку ЗУНР – письменник Василь Стефаник, політики Лонгин Цегельський, Дмитро Левицький, Андрій Шміґельський і Тимотей Старух. Крім того, на святі зібралися представники чи не всіх земель України. Лонгин Цегельський пізніше згадував: "Це була подія, якої ніколи не забудеш. І вся українська нація не забуде її ніколи – доки знов Софійською площею не пройдуть гуцули, бойки та лемки, подоляни, запорожці, полтавці, слобожани, поліщуки та кубанці разом з киянами перед золотим Тризубом на синьому полі".

Надалі День Соборності святкувався діаспорою, аж поки 21 січня 1990 року, у передостанній рік існування СРСР, близько трьох мільйонів людей не об'єдналися у «живий ланцюг» між Львовом і Києвом, щоб довести нерозривність бажання українців бути незалежними – із найдавніших часів, до Акту Злуки 1919 року й сучасності. Згодом на руїнах Радянського Союзу постала соборна незалежна Україна.

Сьогодні ми відзначаємо цей день, як свято згуртованості, солідарності й відданості Україні усіх її громадян незалежно від походження. Бо у час боротьби проти російського агресора єдність нам потрібна, як ніколи. Вітаємо із Днем Соборності України! 

26 листопада, субота

День пам’яті жертв голодомору

Цей День щорічно відзначається в Україні в четверту суботу листопада.

Президент України, підтримавши ініціативу громадських організацій, міністерства культури і мистецтв, Державного комітету у справах релігій, Державного комітету телебачення і радіомовлення, ухвалив встановити в країні День пам’яті жертв голодомору і політичних репресій. Заходи, присвячені цьому дню, щорічно проходять в четверту суботу листопада.

Спочатку Указом президента України від 26 листопада 1998 року остання субота листопада оголошувалась Днем пам’яті жертв голодомору, потім Указом від 31 жовтня 2000 року цей день став іменуватися Днем пам’яті жертв голодомору і політичних репресій. У 2007-му році, згідно Указу Президента України № 431/2007 від 21-го травня 2007-го року, в назву цього пам’ятного Дня були внесені зміни: "Внести до Указу Президента України от 26 листопада 1998 року N 1310 (1310/98 ) "Про встановлення Дня пам’яті жертв Голодоморів та політичних репресій" (в редакції Указу від 15 липня 2004 року № 797 (797/2004) зміни, виключивши з назви та тексту слова "та політичних репресій".

Три колоски

Три колоски - пророщене життя,  

відібране, знівечене катами. 

Тіло живе, душа у небуття 

вже відлетіла і немає з нами. 

Кістками голими вкривалася земля 

і кров"ю свого рідного народу. 

Відлуння смерті доносилося здаля,  

ми не скорилися, ми любимо свободу! 

А свічка догорає на вікні 

і в пам"яті карбує ту хвилину. 

Ті чорні дні, голодні та сумні,  

як розпинали рідну Україну! 

Автор Лариса Мандзюк. 

20 листопада

Всесвітній день дитини

Тетяна Строкач

ХІБА МОЖНА ТАКЕ ПРОБАЧИТИ?

Хіба можна таке пробачити?
Ви забрали у мене хату,
Вже ніколи не усміхатимусь,
Бо немає і мами, й тата...
Хіба можна таке пробачити —
Ваші танки, ракети, міни?
Вже немає у мене братика,
Він слухняним був...та загинув...
Хіба можна таке пробачити?
У підвалі живі та мертві...
От би хлібчика хоч окрайчика,
І водички, та ще цукерку...
Хіба можна таке пробачити?
Я ж маленька іще дитина...
Та дорослою зразу стала я...
Ворог нищить усю країну...
Я все ж виживу. Постараюся.
Сонця промінь ясний побачу.
Закарбую навічно в пам'яті
І ніколи вас не пробачу!!!

День української писемності та мови

9 листопада

ПЛАТФОРМА КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ "ПОДУМАЙ ДВІЧІ"

За даними ГО «Детектор медіа», в Україні до 24 лютого 42 % людей навіть не намагались перевіряли достовірність контенту, який споживають.

У час, коли інформація може коштувати життя, надважливо вміти її верифікувати не тільки дорослим, а навіть дітям .Саме тому ми розробили інтерактивну онлайн-гру, у якій користувачі можуть обрати одного з трьох персонажів: школяра, вчительку або громадську діячку — та за тиждень прокачати рівень своєї медіаграмотності.

Навчання — абсолютно безкоштовне.

Платформу критичного мислення розроблено студією онлайн-освіти EdEra за підтримки Європейського Союзу та Міжнародний фонд "Відродження" в межах грантового компонента проєкту EU4USociety.

21 ВЕРЕСНЯ

8 ВЕРЕСНЯ

 МІЖНАРОЖНИЙ ДЕНЬ ГРАМОТНОСТІ – один з міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об’єднаних Націй. Цей день щорічно святкується 8 вересня відповідно до рішення 14-ї сесії ЮНЕСКО 1.141. Грамотність – свято для людства, яке досягло вражаючого прогресу в цій галузі, довівши кількість грамотних людей у світі до чотирьох мільярдів.

Однак грамотність для всіх – дітей, молоді та дорослих – ще не до кінця досягнута мета. Боротьба з неписьменністю як і раніше залишається завданням величезного масштабу і складності. Незважаючи на помітні успіхи багатьох країн, більше 860 мільйонів дорослих залишаються неписьменними, а більше 100 мільйонів дітей не ходять до школи.

Безліч дітей, молодих людей і дорослих, охоплених шкільними або іншими освітніми програмами, не відповідають рівню, необхідному для того, щоб їх можна було вважати грамотними в умовах сьогоднішнього світу, що стає все більш складним. Існує явна необхідність у розгортанні програм поширення грамотності.

Вміння читати – лише мала частина вміння бути грамотною людиною, а ось здатність використовувати прочитане, отримуючи вигоду для себе, оточуючих вас людей, близьких і сім’ї – це більш вагома частина вміння бути грамотним, хоча і не завжди вирішальна. Згідно з прогнозами, молодим фахівцям, щоб знайти роботу і бути конкурентно спроможними на ринку праці, вкрай необхідні будуть такі навички, як комунікабельність, вміння працювати в команді, здатність творчо та інноваційно підходити до вирішення поставлених завдань, а також критичне мислення.

Історія свята

Починаючи з 1966 року ЮНЕСКО відзначає Міжнародний день грамотності, намагаючись саме в такий спосіб привернути увагу суспільства й мобілізувати міжнародну суспільну думку, щоб збудити його інтерес і досягти активної підтримки зусиль, спрямованих на розповсюдження грамотності — однієї з головних сфер діяльності ЮНЕСКО починаючи з часів її першої Генеральної конференції в 1946 році. Традиція щорічно відзначати цей день започаткована відповідною рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів освіти з ліквідації неграмотності, що відбулася в Тегерані у вересні 1965 року. Саме ця конференція рекомендувала оголосити 8 вересня, дату урочистого відкриття конференції, Міжнародним днем грамотності та святкувати його щорічно в усьому світі.

Святкування

Міжнародний день грамотності — один із міжнародних днів, що відзначаються в системі Організації Об’єднаних Націй. У цей день проводяться конференції та злети вчителів, найбільш видатних педагогів нагороджують. Свято було запроваджене й святкується не тільки на честь тих, хто дав людству писемність, але й всіх, хто навчає дітей і молодь та розповсюджує грамотність.

Цікаві факти про грамотність

1. У світі тільки в 19 країнах ступінь грамотності у жінок вище в порівнянні з чоловіками. А з 143 держав в 41 країні ймовірність бути безграмотною у жінки в два рази більше, ніж у чоловіка.
2. Неграмотність процвітає не тільки в бідних, але і, як вказує організація ЮНЕСКО, в багатших країнах, таких як Єгипет, Бразилія, Китай.
3. У 15 державах світу понад 50% дітей не мають навіть основної загальної освіти.
4. Всеукраїнський перепис населення, показав, що в Україні на 2010 рік 91% населення має закінчену середню і вищу

День фізичної культури і спорту України

Традиційне святкування Дня фізичної культури і спорту в Україні припадає на другу суботу вересня (Указ президента від 29 червня 1994 року № 340/94).

Європейські види спорту, такі як футбол і боротьба почали поширюватися в Україні з кінця XIX ст. Всій Європі було відоме ім’я українського борця греко-римського стилю Івана Піддубного.

Багато перемог здобули українські спортсмени, виступаючи в різних видах спорту у складі збірних команд СРСР. Легендами українського спорту є стрибун Сергій Бубка (35 світових рекордів), футболісти Олег Блохін та Ігор Бєланов, відзначені «золотим м’ячем" як найкращі футболісти Європи.

23 та 24 серпня Україна відзначає День Державного Прапора та День Незалежності України.

І, не дивлячись на повномасштабне вторгнення рф на нашу землю, українці вшановують ці знакові дати своєї країни: 23 серпня урочистим підняттям Державного Прапора в усіх населених пунктах, військових частинах, закордонних дипломатичних установах; 24 серпня - монумент "Батьківщина-мати" у Києві та інші знакові місця  підсвітять кольорами Державного Прапора України.

У нашій шкільній бібліотеці традиційно оформлена виставка літератури, періодики, присвячена визначним датам України.

Закликаємо усіх 24 серпня вшанувати Хвилиною мовчання о 9:00 пам'ять загиблих у війні проти російських окупантів.

Слава Україні! Героям Слава!

Слава нації! Смерть ворогам!

Вперед - до Перемоги!